Що заважає творчій діяльності людини

Людина відчуває себе реалізовано, комфортно, впевнено, якщо їй вдається творчо підходити до будь-якої справи. В неї виникають спонтанні рішення й креативні ідеї. Є відчуття, що любе питання буде вирішено.

Існує ряд факторів, які заважають людині бути творчою.

Внутрішні фактори

Вони пов’язані з характером та особливостями психіки людини. До внутрішніх факторів належать: страх, лінь, відсутність вольових зусиль, цілеспрямованості, конкретних знань та вмінь, неуважність, невпевненість у собі та занижена самооцінка, неорганізованість та невміння розподіляти своє навантаження, проблеми зі здоров’ям, неповноцінний сон та відпочинок, ригідність мислення, конформізм та інші.

Страх гальмує усі зусилля та часто робить їх марними. Невпевненість у собі, страх критики та негативної оцінки, тривога й негативні установки щодо себе, страх невдачі тощо відволікають думки людини від творчого польоту, залякують і цькують вільну уяву людини, її фантазію та мрії. Тоді здається, що будь-яка задумка нереальна й недосяжна. Людина з часом втомлюється мріяти й уявляти, мислення стає ригідним, негнучким, шаблонним. Дії – стандартними, а діяльність, стосунки з людьми нецікавими й обмеженими. Часто появу підвищеної тривоги, неврозів і депресії у людини пов’язують з власною нереалізованістю, де під гнітом страхів й тривог прихована пригнічена вільна творчість людини.

Лінощі і брак вольових зусиль. Творчість вважається джерелом життєвої енергії, або силою, що забезпечує розвиток особистості, її пошукову активність. У той же час бездіяльність і лінощі розцінюються як нестача або відсутність активної поведінки, брак енергії, а можливо навіть як вада і нездоров’я людини. Лінощі можуть виникати на ґрунті стресу, перевтоми, бути ознаками прихованої депресії. Організм таким чином заощаджує енергію і “вимагає” відпочинку. У підлітковому віці лінощі часто є причиною пасивного бунту, характерному у цей період. Буває, що лінь пов’язана зі страхом майбутнього. Тоді підліток витісняє будь-які думки щодо майбутньої професії та її вибору. Думки переходять у ліниві мрії без реальних дій.

Часом лінь може бути ознакою початку або прихованої депресії, що виражається у небажанні діяти, творити, думати. Вважається, що творчість – це природній процес кожної людини. А її зникнення або відсутність можуть бути ознаками поганого самопочуття людини. Зосередження на хворобі, страх майбутнього при поганому самопочутті пригнічують й тиснуть на природну активність людини творити. Іноді, саме страх серйозного захворювання і навіть смерті настільки відволікають від щоденного клопоту, що можуть викликати природній потяг людини до створення, відчуття гарного, до природи. Тоді людина може навпаки почати малювати, співати тощо, у неї народжуються нові ідеї щодо давно невирішених питань.

Перфекціонізм та занадто критичне ставлення до себе або до завдання також можуть вказувати на наявність глибинних страхів. У цьому разі людина робить багато, генерує ідеї, починає проекти, але постійно знаходить недоліки, виникає невдоволення від пройденого шляху. Основна ідея – бажання досягнути ідеалу, тому все неідеальне відкидається та не приймається. Людина нервує і дратується, творчий процес зникає, тому що переслідуєься ідея досягти недосяжного.

Відсутність потрібних знань та вмінь. Іноді здається, що намалювати картину дуже легко. Людина береться за виконання, і розуміє, що не вміє елементарного. Мова йде про компетенцію – коло тих питань, у яких людина реально орієнтується. Тоді вона почувається вільно, впевнено, креативно. Хоча, надмірна впевненість у своїй компетенції також може обмежувати творчий підхід у діяльності.

Ригідність мислення – складність або нездатність переналаштуватись під час виконання завдань або досягненні цілей, що проявляється у повільній зміні уявлень, установок інертності і негнучкості поведінки. Це серйозно обмежує людину у використанні нових засобів, які можуть виявитися більш ефективними й надійними. У такому разі варто розвивати уяву і фантазію людини, що допоможе гнучко і нестандартно подивитися на ряд питань.

Неорганізованість. Генерування великої кількості ідей потребує їх організації, пошуку більш реальних або важливих. Неможливо братися за виконання усіх. Кожен проект варто не тільки розпочати, а і закінчити. Тому, творче мислення не є самоціллю – це засіб досягнути нового, для якого потрібні вміння організованості, зосередженості й цілеспрямованості. Варто навчитися визначати особисті цілі в єдину надійну систему, що дозволить звільнити пам’ять і послабити навантаження, спрямоване на постійну генерацію ідей.

Конформізм – пристосовницьке, пасивне прийняття готових рішень і стандартів, безумовне слідування авторитетам й одночасне ігнорування унікальності поглядів, інтересів, смаків та почуттів. Відсутність власної думки та поглядів спонукають людину до безапеляційного визнання стану речей, законів та правил, до надмірного навіювання та прийняття групового тиску. Така людина погоджується в усьому, вона невпевнена і нецікава, їй складно бути вільною і самостійною. Тоді ідеї залишаються невідомими і нереалізованими.

Зовнішні фактори

До них відносять неправильні підходи у вихованні, відсутність підтримки близьких людей та однодумців, відсутність розуміння з боку оточення, його ригідність та нестабільність.

Неправильні підходи у вихованні. Освіта, розвиток дитини мають формувати творчу особистість, яка вміє на основі отриманого досвіду реалізовувати власні можливості. Для цього у дитини мають вільно формуватися ідеї, вона повинна бути впевненою, комунікабельною та розумною.

Що ж відбувається з людиною, яка замість творчого пошуку себе обирає шлях пасивності, конформізму, бездіяльності? Залякування дитини, пригнічення, відсутність підтримки дорослих та їх обмеженість у міркуваннях, небажання побачити інтереси дитини та її можливості заважають формуванню творчої особистості. Якщо власне батьки, педагоги достатньо творчі люди, вільні у своїх міркуваннях, які одночасно вміють досягнути успіху як у кар’єрі, так і особистому житті, сімейних стосунках, взаєминах з дитиною, вони зуміють вчасно помітити та підтримати дитину, спрямувати її розвиток.

Відсутність підтримки близьких людей та однодумців, нерозуміння з боку оточення, його ригідність та нестабільність. Цей фактор може збити з пантелику будь-кого. Якщо у дорослої людини є можливість змінити колектив, знайти кращу роботу, побудувати нові стосунки, то дитина виховується у тій сім’ї та в тих умовах, які є. Якщо тебе не підтримують та не розуміють, твої ідеї не сприймаються серйозно, а спроби реалізувати себе здаються марними, – важко залишатися творчим. Впевнені у собі люди, з адекватною самооцінкою та бажанням діяти, вміють долати подібні перепони, домовлятися, шукати однодумців та наполягати на своїх ідеях.

Вважається, що творчий шлях достатньо складний і тернистий, оскільки постійно стикається з ригідністю оточення. А особисті якості характеру та любов до творчості однозначно є тими підтримуючими факторами, які допомагають людині долати складнощі й рухатися далі.

Інна Жмайло
Психолог. Психотерапевт.