Достатньо хороша мама

Знаєте, яка мама хороша? – Та, що робить все, що в її силах і при цьому визнає, що може помилятися.

Термін «достатньо хороша мама»  ввів британський педіатр і психотерапевт Дональд Вудс Віннікотт ще у 1965 році *.

У його розумінні достатньо хороша мама на початку життя немовляти практично повністю підлаштовується під його потреби, що дуже необхідно для його розвитку. Але з часом мама дозволяє дитині відчувати фрустрацію (невдоволення) й не біжить до неї щохвилини.  Якщо мама буде підлаштовуватися під потреби дитини занадто довго, це сприятиме затримці когнітивного розвитку і викривлятиме здорове сприйняття реальності. Тоді дитина житиме наче у викривленому, чарівному світі, сповненому ілюзій.

З дорослішанням дитина прагне досліджувати світ самостійно й усвідомлювати його.

Тобто, мамі доводиться шукати золоту середину, яка коливається від віку та вмінь дитини. Спочатку достатньо хороша мама повністю присвячує себе турботі про немовля, але потім поступово привчає дитину до того, що далеко не всі її потреби задовольняються по першій вимозі.

Також Д. Віннікотт підкреслював слово «достатньо», що слугує протидією для багатьох мам світу в своєму нереальному прагненні бути «бездоганною». Мама вже достатньо хороша для своєї дитини, якщо на момент її появи жінка відносно здорова, отримує турботу чоловіка, сім’ї та соціально захищена, – каже відомий британський педіатр.

Не секрет, що у процесі виховання мама може відчувати абсолютно усі почуття. Тому злість, роздратування, відчай трапляються у стосунках зі своєю дитиною, і це нормально. Мама не ідеальна і по справжньому відчуває те, що є. 

Тому надмірне прагнення мами бути зверх правильною і завжди радісною також викривляє бачення дитиною світу та розуміння його.

Цей уважний педіатр дійшов висновку, що у кожної мами від природи є здібності та внутрішні ресурси, щоб допомогти розвиватися своїм дітям.  Усвідомлюючи свої вміння, глибоку інтуїцію, кожна мама насправді торкається творчого початку своєї дитини і вчить її жити, любити життя, творити і створювати.

Література

*Дональд Вудс Винникотт. «Маленькие дети и их матери». М.: Независимая фирма «Класс», 1998г.

«Семья и развитие личности. Мать и дитя». Екатеринбург, 2004г.

«Дитина, сім’я і зовнішній світ». Центр навчальної літератури, 2019р.

«Розмова з батьками. Не страшний психоаналіз Віннікотта». Центр навчальної літератури, 2019р.