Дитяча гра та іграшки

І хто в нас тут? – Ящірка! От яка вона колюча – вся у шипах, зубата симпатяга!

Діти люблять таке. Павуки, кліщі, змії, монстри, дракони, динозаври – такого добра багато не буває! За допомогою страшних створінь маленьким клієнтам легко виражати злість: ричати, кричати, нападати, захищатися, відстоювати свої будівлі, попереджати про невдоволення. У іграшок-монстрів це якось природно виходить.

Навіть самі сором’язливі дітлахи вміють попереджати про небезпеку порушення їх кордонів, гучно розігруючи сюжетно-рольові битви. Вони можуть атакувати противника, нападати на війська, захищати своє майно. Іграшкові сцени, розіграні на килимку у психологічному кабінеті, символічно відображають те, що продукує дитяча уява. І тут, як на долоні, видно усе, за що дитина хвилюється.

А ще усяка липка й драглиста гидота. Чим огидніша – тим краща. Її полюбляють діти зі страхами, гидливістю й агресією. Ну, полюбляють – це м’яко сказано. Цікаво ж подивитися, як оця нечистота справиться з одинокістю, з тим, що її кинули, не хочуть торкатися, гидують. Або навпаки, як справляються інші діти з тим, що їх торкається щось липке і неприємне. Вони витримають? А психолог: невже справиться, не буде відштовхувати ту частину дитини, яка неприємна їй самій? Адже липкі істоти залишають неприємні відчуття на тілі ще довго після дотику.

Про любов до коробочок я вже розповідала. Але Ви навіть собі не уявляєте, яким попитом користується клітка! Усе просто – посадовив туди злодія і легше стало)) Головне замки перевіряти, поліцію біля клітки ставити, щоб не вибрався звідти. Чи навпаки, організувати усе так – щоб вибрався, зіпсував усім майно, й знову у клітку сховався.

Цікаво, про кого цей сюжет? Ні, ні, ні – про іграшку-хитрунчика, звичайно. Це ж просто дитяча уява: що хоче – те і вигадує.

Інна Жмайло
Психолог. Психотерапевт.